Поминки Т. Шевченка в русской печати в 40-ю годовщину его смерти (26.ІІ.1901 р.)

Abstract

Олексій Олександрович Андрієвський (псевдоніми: Андибер, А.Каневський, Ол. Канівець; 1845-1902) – український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч. Автор праць, присвячених українській та російській літературі, історії взаємовідносин українських земель та Росії з Польщею, Туреччиною та Кримським ханством, переселенню сербів, болгар, чорногорців та ін. Опублікував ряд документів з історії Гетьманщини, Малоросійської колегії, Київського магістрату та губернської канцелярії, намісництв. Як літературознавець вивчав передусім питання життя та творчості Т. Шевченка. Автор зазначає, що взятися до написання «Поминок…», а тим самим уважніше поставитись до того, що про Кобзаря пише провінційна преса, його надихнули слова дослідниці О. Єфименко: «Его устами как бы заговорил весь украинский народ и заявил миру о том, как богат и звучен его язык, как содержательна его история, как своеобразна и интересна вся его духовная природа. Поэзия Шевченка есть проявление национального самосознания. Насколько, в самом деле, широко развито у нас такое сознание? Как глубоко у нас проникает оно?». До праці включено вірші: «Памяти Т. Г. Шевченка» Ф. Чеботарева, «На могиле Шевченка» В. Гиляровского, «Где небо сходится с землею?» А.